Хід перших трьох днів російського вторгнення в Україну був не тільки дивним для спостерігачів з усього світу, але найбільше для німецького народу. Німецькі депутати в Берліні очікували короткого втручання, операції в поєднанні з хірургічною точністю, спрямованої на зміну правлячої влади в Києві і тріумфальний хід росіян по території України. Однак цього не трапилося. Завдяки героїчному опору від українськіх збройних сил, а також масовій мобілізації усього народу українці відбили перший удар. Столиця захистилася, як і менші мегаполіси поруч східних кордонів країни. Німеччина після довгого багатозначного мовчання, була введена в складну ситуацію. До початку війни в Україні, німецький уряд постійно відмовлявся запровадженню дійсно жорстких санкцій проти Росії. Прохання Польського постулату про відключення Москви від системи SWIFT не були сприйняті всерйоз. Ще 7 лютого 2022р. під час переговорів у Вашингтоні, канцлер Олаф Шольц постійно мовчав що до газопроводу Північни Потік 2. Тількі лише 22 лютого 2022 року- наступного дня після визнання Росією назалежності ДЛНР- німецька влада вирішила офіційно призупинити процес сертифікації газопроводу. Берлін відхилив усі прохання про надання зброї для українскої армії, крім того, він доставлення німецького обладнання, придбаного іншими країнами НАТО. Цю позицію твердо підкреслила 17 січня 2022 року Міністр закордонних справ Анналена Бербок, виправдовуючи їх пацифістською доктриною Німеччини. Таке ставлення суттєво обмежило масштаби допомоги, наданої Україні напередодні вторгнення Росії. Ефективну підтримку вчасно надали лише Польща, Великобританія та США. Обіцяні в січні знамениті німецькі шоломи навіть не були підготовлені до відправки- з самого початку вони були виправданням, які стали символом безпеки. Початок війни не відразу змінив позицію Німеччини. Берлін, безсумнівно, очікував ескалації, але, як і росіяни, вони недооцінили рішучість україскої армії. Очікуючи гладкої військової операції для припинення конфлікту до того, як він почав розкручуватися, провідні німецькі політики обмежувалися в перші дні бойових дій на вирази обурення та словесну критику Кремля. Канцлер Шольц на другий день боїв виключив блокування системи SWIFT, вказавши на необхідність впровадження існуючих пакетів санкцій. Міністр Анналена Беброк у суботу, 26 лютого 2022 року підтвердила заперечення, прямо заявивши, що блокада може визвати життєво важливі інтереси Німеччини.
Як зазначила Анналена Беброк, 50 відсотків Німецького імпорту кам’яного вугілля надходить з Росії, і «якщо цього вугілля у нас не буде, вугільні електростанції в Німеччині не зможуть працювати». Вона наголосила, що «як уряд ми несемо відповідальність за забезпечення Німеччини опаленням та електроенергією». Схожої думки дотримувався міністр фінансів Крістіан Лінднер. Незважаючи на декларацію про «відкритість щодо пропозиції відключиння Росії від SWIFT», він додав, що «спочатку потрібно прорахувати наслідки для нашої економіки. Ми відкриті, але ми повинні знати, що робимо». Він заявив, що «він повинен спочатку підрахувати, скільки це буде коштувати для Німеччини». Речник уряду Штеффен Хебестрейт підкреслив, що призупинення Росії в системі SWIFT буде технічно важко реалізувати, а також «це матиме величезний вплив на операції Німеччини та німецьких компаній у Росії».
Переломний момент відбувся в неділю, 27 лютого 2022 року. Коли виявилося, що швидко припинити бойові дії неможливо, Берлін залишився останньою європейською столицею, яка захистила Росію від наслідків вторгнення. Під час виступу в Бундестазі канцлер Олаф Шольц заявив про повне блокування російських банків обслуговування в системі SWIFT, а також про збільшення витрат Німеччини на озброєння до рівня 2% ВВП. Крім того, він оголосив про зміну енергетичної політики в бік диверсифікації постачальників енергії. З цією метою оголошено про будівництво двох нових LNG-терміналів на узбережжі Північного моря. Міністр Бербок заявив про зняття блокади щодо експорту військової техніки в Україну, а також значних поставок сучасної військової техніки. Рішення Німеччини дозволило надати подальшу військову допомогу з боку інших країн НАТО, значно покращивши позиції українських військ.
Німецьким розрахункам перешкодила не лише надзвичайна мобілізація українського народу, а й некомпетентність російських військ. Дії росіян, особливо на сході країни, закінчилися величезною поразкою, яка поставила під загрозу успіх усієї операції. Не без значення має і те, що українська сторона повністю домінувала в інформаційній війні, яка, часто використовувала перебільшені повідомлення, справляла величезний вплив на потік новин і настрої у світі. Це поставило Німеччину в складну іміджеву ситуацію. Подальше мовчання загрожувало відкритим осудом з боку міжнародної спільноти та звинуваченням у співпраці з Кремлем.
На зміну позиції Німеччини вплинула й рішуче ставлення польської влади, яка рішуче вимагала застосування суворих санкцій. Проривом став візит прем’єр-міністра Матеуша Моравецького до Берліна в суботу, 26 лютого 2022 р. Гостра критика консервативної політики Шольца та його відданості Кремлю перед німецькою пресою викликала значний ажіотаж і змусила німецький уряд прийняти рішучі кроки.
Недільну промову в Бундестазі можна розглядати як вираз провалу східної політики Німеччини на сьогоднішній день. Берлін пішов на ризик і повірив російським запевненням, що військова інтервенція незабаром буде успішною. З огляду на безсумнівний провал початкових планів Москви, Німеччині довелося зіткнутися з цією ситуацією. Звичайно, ситуація динамічна і війна триває. Росіяни все ще можуть виграти її,, зазнавши набагато більших втрат, ніж передбачалося. Як бачимо, Німеччина в разі потреби готова змінити свою політику на 180 градусів. Найближчі тижні покажуть, чи новий напрям німецької стратегії виявиться стійким, чи це тимчасове хороше обличчя для погана гра.
