10-11 березня 2022 року відбулося засідання Європейської ради, під час якого глави держав і урядів досягли важливих домовленостей щодо ситуації, що виникла внаслідок збройного нападу Росії на Україну. Ключовим було те, що Україні не було надано право реалізувати шлях швидкого вступу (Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі після збройного нападу з боку Росії) і відмова Європейського Союзу на введення ембарго на імпорт російської сировини (особливо газу та нафти). Відсутність домовленості в цьому відношенні було пов’язано головним чином з відсутністю згоди Німеччиною та Угорщиною відрізати Росію від значних джерел фінансування військових операцій в Україні, кошти на які були отримані від продажу вищезгаданої сировини, виправдовуючи себе відомим гаслом енергетичної безпеки. Значення для Кремля коштів, отриманих від експорту газу та нафти, для проведення злочинної кампанії в Україні настільки велике, що без ембарго, введеного Європейським Союзом, усі санкції, накладені на Росію, не можуть ефективно виправдати покладені на них надії. Тому Президент України Володимир Зеленський, поки що безуспішно, закликав країни Європейського Союзу заморозити імпорт російського газу та нафти. Ембарго поки що ввели лише США, для яких ця сировина не відіграє такої важливої ролі, як для Євросоюзу.
Домовленості Європейського Союзу, а точніше їх відсутність, зустріли з критичною позицією німецькі коментатори. Критика зосереджена переважно на федеральному канцлері Олафу Шольці. Відразу після оголошення результатів засідання Європейської ради, журналіст «Die Welt» Крістоф Б. Шільц назвав його «піком ганьби», визнавши федерального канцлера винним у такому ході подій. Він зазначив, що “надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС було б дуже просто” і “це могло б дати 44 мільйонам українців величезний поштовх до боротьби за виживання, підбадьорити їх і виявити повагу до їх опору”. Він справедливо зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата не тягне за собою жодних подальших зобов’язань (Туреччина є країною-кандидатом з 2005 року).
«На жаль, цей холодний технократичний стиль – це ще й поклон Путіну», – прокоментував журналіст.
Уряд Німеччини виправдовує свої дії введенню ембарго на російський газ і нафту тим, що Росія задовольняє більше половини потреб Німеччини в газі. Тим не менш, у Німеччині щоразу все більше закликають відмовитися від російських поставок. Після збройного нападу Росії на Україну вже було проведено кілька опитувань, які показують, що більшість респондентів підтримують призупинення імпорту російського газу. Проте канцлер Олаф Шольц стверджує, що наразі неможливо забезпечити інші джерела енергії, тому імпорт російської сировини є необхідністю. Позицію федерального канцлера одноголосно підтримують члени його кабінету, в тому числі представники коаліції ВДП і Зелених.
Прихильність Німеччини до російського газу настільки велика, що при прийнятті рішення щодо попереднього пакету санкцій ЄС проти Росії Німеччина призвела до виключення російських банків (у тому числі найбільшого – Сбербанку) із системи SWIFT, які здійснюють операції, пов’язані з розрахунками за газ і нафту, що надходить з Росії. Про Сердечну угоду (entente cordiale) між Німеччиною та Росією найбільше свідчить той факт, що «Газпром» забезпечує безперебійне транспортування нафти і газу на Захід, а головне – за словами слідує практика. Незважаючи на грубе порушення Росією міжнародного права, порушивши заборону на застосування сили в міжнародних відносинах, Москва та Берлін дотримуються звичайних принципів, повністю усвідомлюючи той факт, що здійснені ними платежі використовуються безпосередньо росіянами для тероризму та вбивства мирного населення в Україні.
Варто додати, що існує ймовірність того, що в довгостроковій перспективі Німеччина стане незалежною від російської сировини. Адже про технічний стан, а саме введення в експлуатацію терміналів зі зрідженого газу (LNG), про будівництво- анонсував канцлер Олаф Шольц. Німеччині, також, доведеться переглянути свої поточні плани щодо відходу від ядерної та вугільної енергетики. Роберт Хабек, віце-канцлер і міністр економіки, каже: «Щодня, чи фактично кожну годину, ми трохи прощаємося з російським імпортом». Надією на незалежність Європейського Союзу від російських ресурсів є заява президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн про можливість відмовитися від їх використання протягом найближчих п’яти років. Європейська комісія представить відповідні плани щодо цього протягом наступних двох місяців.
Незважаючи на збереження імпорту газу та нафти з Росії, відтік німецького капіталу з Росії триває. Deutsche Bank, який донедавна виключав таку можливість, виходить з фінансового ринку агресора, стверджуючи, що це буде «непрактично» і «суперечить його цінностям».
У зв’язку з заявою про допомогу біженцям з України, яка була включена до засідання Європейської ради, Німеччина заявила про прийняття будь-якої кількості біженців. Уповноважений федерального уряду з питань інтеграції Рім Алабалі-Радован не бачить межі прийому біженців з України до Німеччини. «Німеччина надасть захист усім людям, які втікають до нас з України», – сказав політик НСДП. Канцлер Олаф Шольц після засідання Європейської ради 11 березня 2022 року похвалив Польщу та польське суспільство за ефективну допомогу українським біженцям. На сьогодні (тобто 13 березня 2022 року) до Німеччини приїхало понад 100 000 людей з України.
Німецька наукова спільнота виступає проти тенденції використання терміну «спеціальна військова операція», щодо збройного нападу Росії на Україну, слідуючи риториці Кремля. Німецьке товариство міжнародного права опублікувало заяву, в якій стверджує: «Збройний напад Російської Федерації на Україну порушує фундаментальний принцип міжнародного права, на якому базується нинішній міжнародний порядок».
